Сьогодні день дождя і матері.
Капає постійно, нібито щось сталося,
Сльози матері на обличчі.
Пташки купаються у калюжі.
Неначе озером стало,
Лебеді малюків мають.
Батько качків ганяв по озері,
А черепахи спокійно плавають там.
А хлопці спортивному одязі бігають.
Описуючи події для історії нашого краю.
Хоть проснувся від жахливого сну,
Аз болем крикнув у душі своїй:"Не може бути!"
Що в сестра загине скоро,
Можливо – це сон.
Але страшенно налякав мене,
Сльозами проснувся і мокрим став.
Ще не було, цього випадку зі мною.
Шукаю друзів, щоб розвіятися,
Бо важко стало і серце защемило.
Пишу- ці слова, як згадку для себе.
Самотнім лебедем, відчуваю я.
День за днем проходять,
Летить час кудись?
Хтось в телефоні працює,
А машини різні їздять.
Десять число, і настав новий день.
Все міняється і люди теж.
Живуть своїм життям,
І поцілунки під деревами побачив,
Два голуби цілуються між собою.
Любов і сила змінює Всесвіт.
Каштани зацвіли і різні квіти,
Земля вирує різними барвами.
Веселка грає на горизонті,
А місто засяяло різними фарбами.
Малюнки гарні можна намалювати,
Словами, в кожну думку викласти.
Чудове місце для відпочинку,
Неначе небеса подарували нам.
Поезією живемо і дихаємо на повні груди.
Казки і фентезі живуть далі.
Як гарна мить для дітей.
Будуть, що вспоминати в майбутньому.
Денис Третяк 10.05.2026<br>Денис
