Осене, забери мене у свої сни,
Де з нею я в обіймах серед лісу.
Тримають небо високі ясени,
Серед пожовклих гілочок і хмизу.
У таємничих хащах лісових,
Птахи співають довгі серенади.
І вітер, що на мить затих,
Дарує золотисті променади.
В моєму серці осінь розцвіла
Багряно-жовтими стежинами.
І ніжність, що мені ти віддала,
Чарує душу ніжними перлинами.<br>Леонід Лахтюк
