Співають пташки бадьору мелодію,
Холодні вітри несуть зимову волю.
Зірки сяють на тлі сріблистого місяцю.
Краса природи пала до людського серцю.
Їде потяг в сніжну далину,
З людськими серцями на борту,
Уздовж озера – липи ростуть,
Уздовж неба – хмари плачуть.
Ох, осіння краса,
Прекрасна як весна,
Холодна, як зима.
То ж чому ти така сумна?
<br>Едвард Ессен
