Осінні барви душу мою гріють,
Калина червоніє під вікном,
А зранку вже тумани землю криють,
Все дихає навколо холодком.
На яблунях вже яблука достигли,
Червоними боками мерехтять,
Гілки свої від листя оголили,
Вони від вітру гнуться і тремтять.
Природа потихеньку завмирає,
І листя на землі як килими,
Земля тепло останнє поглинає,
Готується до лютої зими,
09.09.2025
<br>Віктор Мартинов
