Цей світ на себе вже не схожий
Кудись відтінки зникли всі.
Палітри мають один колір,
Буденність навіть уві сні.
Мої фантазії та вірші
Тримались темних кольорів.
А потім сталося ще гірше:
Не стало зовсім і віршів.
Життя грайливе та яскраве
Де знов лунав дитячий сміх,
Де знала я, що хтось чекає
Моє суцвіття слів та мрій,
Це зникло враз й не повернулось,
Хоч намагалась я знайти.
Цей світ від мене відвернувся,
Бо в ньому Не пануєш ти…<br>Вікторія Тодавчич
Гарно!