На столі лежать нарциси і остання пачка сигарет.
Розбиті й втомлені,
Вдвох грають в прописаний сюжет.
Зустрілись холодною зимою,
Зустріли весну в останній раз.
Він завжди курив їй на злість,
Вона — обурена й зла.
В подумках думали вони: "Життя…"
Що обірвалося в одну мить.
Благання й тихі сльози,
Війна і його обов’язок.
Одна куля — зникає чиєсь життя,
Мрії, плани і сім’я.
Розпач, біль й мамина печаль.
І в цвітінні самозакоханих квіт
Блукає вона серед живих,
Блукає він серед мертвИх.
Не має однієї вже дороги.
У безумстві днів шукала його сміх,
Очі, що дарували світ.
Побачити може тільки увісні —
Тепер він тільки її гість<br>august.asm
