Пекельне кохання

Закохаю до смерті, зацілую.
Я твою жагу своїм тілом втамую.
Та серця мого не дозволю торкнутись.
Увійшовши в мій дім, доведеться роззутись.
Затягну в безодню палкого кохання.
Можливо, сьогодні — це твоя ніч остання.
Хіба ж ти не знав, що я демониця?
Тобі через мене ночами не спиться…
Зануришся раз — втрапиш в залежність.
Чому ти не думав про обережність,
Коли в ту ніч запросив на каву?
Тепер я твоє серце в руках тримаю.
Продав мені душу — навіки згубив!
Отримав блаженство, про яке в Бога молив.
Та не той Владика почув прохання.
Я — твоє пекельне кохання!
12.08.2021<br>Мотря Рутенія Черлена