Gaspara Stampa «XLIII. Сувора моя зірка, ще суворіша…»
***
Сувора моя зірка,
ще суворіша
доля мого графа :
він тікає від мене,
а я за ним тупо іду;
хтось інший тужить за мною,
а я не можу дивитися на іншу красу…
Ненавиджу того,
хто мене кохає
і… кохаю того, хто мене зневажає :
до того, хто до мене прихильний —
моє серце байдуже,
а я покірна тому,
хто мою надію затьмарює —
до такої дивної поживи
звикла моя душа,
яка мене б'є…
Він завжди дає привід
для нового гніву,
а вони ж —
дати мені розраду й спокій
намагаються
і… тому ж я залишаю цих
та прихиляюся до того,
з яким покірно змагаюся…
Так, у твоїй школі — завжди відбувається
протилежне тому,
Кохання,
чого вона заслуговує :
покірного зневажають,
а безбожного шанують,
як забуття,..
ніжне прокляття —
кимось зневаженеє…
___________________________________
14.07.2026; Paris (Aurora) ==========================================<br>Катинський Орест
