Згоріло… Все — немає більше стін.
Рідня і друзі — в небі та в землі.
І ти ідеш під цей ментальний дзвін,
А серце там — у рідному селі.
Ідеш у світ, де ти тепер ніхто.
Твій паспорт — лиш зачовганий папір.
Життя — заховане в старе пальто,
Ідеш кудись, як виснажений звір.
Перепрошивка ріже без ножів
У попелі амбіцій і речей:
Ти бачив пекло, ти у ньому жив,
І виніс тільки тьму із цих ночей.
Ти більше не заплачеш за майном,
Бо знаєш ціну кожному з живих.
Світогляд твій засіявся зерном
На цвинтарях і у очах сухих…
28 червня 2026 р.
