На вокзалі, біля входу
Милостиню сліпий просив.
І до нього, в душі з Богом
Хто хотів, той підходи́в.
Кожен день в пітьмі, незрячий.
Чи зима, чи то весна.
А сьогодні вранці тихо
Підійшла жінка одна.
Та й питає:»Добрий старче,
Щоб хотів ти для життя?
Маю грошей, скільки хочеш
Вони мені,як сміття.»
А сліпий все тільки в землю.
Він не бачив дивних хмар.
Тяжко видихнув, та й каже:
« Подаруй мені…ЛІХТАР…»
<br>ЛАРИСА ЗАКІЄВА
