Вибач, що не дарую квіти…
Вибач, що в недостатній мірі змушую радіти…
Так радісно, коли Ти сяєш у душі,
Так радісно, як посміхаєшся мені.
Люблю спостерігати за Тобою,
Люблю, коли любуєшся Собою.
І так стає приємно на душі,
Коли Тебе я бачу уві сні.
Нарешті попрощаюся з журбою,
Коли я знов побачуся з Тобою.
Skan Violtsi<br>Skan Violtsi
