Послання Із Вічності

ПОСЛАННЯ ІЗ ВІЧНОСТІ
Ой, не плачте, не сумуйте
За нами, ви, браття.
Не прийшлося в любім краю
Всім разом гуляти,
Не прийшлося рідній неньці,
В ніженьки вклонитись,
Обійняти милу свою,
Діточок ростити.
Чорна орда налетіла,
Як саранча в полі,
Захотіла в рабство взяти,
Загнати в неволю.
Не всі зразу розпізнали
Ворога страшного,
Взяли перші в руки зброю,
Зустрілись з ордою.
Тіло й душу положили
За нашу свободу.
Просипайтесь, любі наші,
Не бійтесь нічого,
А бур’ян, що розплодився,
Не косіть косою!
Виривайте із корінням,
Щоб не ріс по полю.
Ювелір<br>Василь Мосійчук