Поснідали з вечора,
Завтра рано вставати,до бою,
Україну, рідну матір, захищати
Від заліза закривати,
Своєю душою.
Круком чорним, закрутить лихо,
Над нашою головою,
У янголів під крилами,
Залишимося, чуєш брате, самими-собою.
Поснідали з вечора, на силу,
Бо каменем в горлі,
Ставав шматок хліба,
І за братчиків помолились,
Знайшли час для Бога,
Що навіки, у землі спочили.
Просто неба, могили.
В окопі сирому, серед поля під зорями.
Ми брате з тобою!
Завтра побіжим вовками лютими,
Поведем ватагу,
Як дикії звіри, чуєш брате!
Втамуємо спрагу.
Пам’ятаєш як хотіли,
Ми миру з тобою,
Будувати, не нищити,
Радіти собою!
Тепер хочеш крові брате?
І я того хочу!!!
Усим серцем і душою!
Більше крові хочу!
За жінок, дітей за батька,
За сивую матір,
За зґвалтовану країну,
Прости Боже,
Життя забирати.
Забирати Івана,
З цього світу до пекла,
Дорогу вказати,
Не дамо нашу землю,
Ногами топтати!
А, стара як зустріне,
Нас з тобою друже,
Не в чужій, в своїй землі,
Ляжем спочивати!
І нам то байдуже.
Сльози висушить вітер,
Сонце обігріє,
Біль у серці зачерствіє,
А душа зрадіє.
Діти будуть пам’ятати,
Вічно, чуєш брате,
Що не можна правду, волю,
Брехнею зламати!
І не страшно, чуєш брате,
Не страшно вмирати,
За життя України, милої,
Своє віддавати!
Кам’яний Брід 2022 р.
Вячеслав Гигиняк
