Думки пливуть,вони збивають з пантелику
Думки рояться,ніби вулик бджіл
Вони бувають різні,як брати з однієї колиски
Та всі вони твої
Неможливо керувати цією непідвладною силою
Яка змушує тебе робити необдумані вчинки
Тяжко доводи думки до кінця
Ніколи непідкорятся вони тобі
Адже їх неможливо торкнутися
Неможливо посадити за ґрати металеві
До тяжких гріхів вони доводять
Ти підкоряєшся цій руйнівній силі,
А вона тобі ні
Бо це все лиш в твоїй голові,все лиш твої думки..
Аніл Куч
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
