Куди поділась правда? — запеклася в ранах,
Застрягла в горлі комом — тихим, злим вузлом.
Вона тепер не в гаслах вигорілих, марних,
Не за блискучим, вимитим до скла столом.
Вона у сховища пішла — в лячні підвали,
Де пахне вогкістю, бетоном і страхом,
Де люди в очі смерті мовчки заглядали,
Затиснувши в кулак життя, йшли напролом.
Правда сьогодні — тяжкі цифри на гранітах,
Це погляд сироти, що став скляним і злим.
Вона розвіяна по всьому світу в дітях,
Що дім свій бачать тільки маревом чужим.
Вона у звітах, що не терплять зайвих рухів,
В тих хто пройшов крізь пекло, та живе,
У сповідях бійців, чиї замерзлі духи
Тримають небо — чорне, рване і криве.
Її не знайдеш в телевізорах чи змістах,
Де щільно згладжена, обрізана й німа.
Правда сьогодні — у порожніх м’яких кріслах,
Що пам’ятають тих, кого з нами нема.
29 квітня 2026 р.
