ДОДАТИ ВІРШ
АБО
Опублікувати книгу

  Новинки    Пристрасть

Пристрасть

Ти на мені — мов ніч, жива.
В усьому — пальці, подих, губи.
І не потрібні вже слова —
лише твої важкі цілунки.

Твій дотик — шепіт без жалю,
він роздягає душу тихо.
Я розчиняюсь, і люблю,
і вперше дихаю по-справжньому, без лиха.

Ти в мені ходиш, наче сніг,
що тане шкірою повільно.
Мій кожен нерв — твій хижий ритм,
мій кожен стогін — твоя хвиля.

Ти знаєш все: де тисне біль,
де пристрасті моя межа.
Я під тобою — як вогонь і ціль,
ти — моя злива, я — твоя жага.<br>Валентина

Автор: 

Валентина

🎧 Слухати аудіоверсію вірша (AI)
(Рекомендуємо тестувати різні варіанти для кращого ефекту)
Поділитись

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]
[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]