Якось існував маленький чоловічок
І захотів він стати найвищим.
Загубив сотні пар великих черевичок,
Поки орудував висоти родовищем.
Родовище було таке-сяке,
Не було до чоловічка йому справи.
Він запивав свій жаль саке.
Своїй проблемі шукав він все управи.
То ж зустрів він крихких однодумців:
Їхня воля то кричала, то пищала; мерехтіла.
Серед них – десятки самогубців,
Не розуміли: їхня сила разом шаленіла.<br>Владислав Єрілов
