Пробач, та він не умів

А він лише пробач, та я не вмію
Вона йому весь світ, а він пробач
Ось це ціна тих усіх невдач
Пробач, я не любив, бо я не вмію
Ми сподіваємось завжди, що нас достатньо
Ми сподіваємось, у нас у всіх є шанс
Ми сподіваємось, потрібен лише час
Ми, певно, сподіваємось занадто
Він їй пізніше, вона йому чекаю
Він їй гудок, вона йому дзвінки
Вона йому сльоза, а він терпи
Він їй «нестерпно», вона шепоче «знаю»
Вічні зрадники реальності й кохання
Навʼязані захоплення й партнери
Ми пережили безлюбовні ери
І перейшли в епоху сподівання
<br>Isa