Розбуди мене солодко,
Підніми мене гучно,
"Боже, війна скінчилась!" – і тремтіння зникло.
Хай у небі сонце ллється рікою,
І серця промінь торкнеться.
Розбуди мене щиро,
Підніми мене шепотом із фронту,
"Ми живі і здорові", – нехай звучить завжди,
Щоб пам’ять про вибухи і хуртовину
Перетворилася у квітучі поляни.
Розбуди мене тихо,
Підніми мене доброю тишею без сирен,
Де ми не здригаємося від тривог.
Щоб сни не повертали нас у страхи,
А вели до щастя крізь світлий поріг.
Розбуди мене приємно,
Підніми не квітами, не кавою, не грошима –
Зроби це силою слова.
Щоб кроки були чистішими,
А розум і серце мудрішими.
Розбуди мене світлом,
Підніми мене ранком без втрат,
Де дитячий сміх гучніший за грім,
І майбутнє не пишеться страхом –
А росте приємно, як сад.<br>Софія Дмитрієва
