Прокричи мені увесь свій біль
прокричи
я буду чути…
я буду мовчати
Я знаю, буває так давить виски
мов пекла гарячі лещата-тиски
Не вирватись
і не позбутись
здається, можна лиш забутись
Десь там де дощ, холодні ріки
із ним розплачуться повіки
у темноті
в дощу холодній самоті
Ніхто не бачить
ніхто не чує
лиш тільки дощ, він все відчує
Як повернешся після бою
в думках я змию все водою
із ран твоїх
лиш доторкнись до рук моїх
мій пульс, поток, тепло – тобі
а небо – то очі Твої голубі…
12 жовтня 2022 р<br>Наталка Весна
