Життя все йде, я в нім спішу,
Хоч справедлива — та грішу,
Постійно каюся, молюсь,
Кари небесної боюсь.
А живу просто, не як всі,
Багатство, шик не до душі,
Без лицемірства та злобИ,
Все ж грішна, Господи, прости!
ОбрАз не вмію забувати,
Стараюсь, інколи, прощати,
Цей груз в душі мушу нестИ,
Благаю, Господи, прости!
Жалію бджілку, павука,
До бідних тягнеться рука,
Обман та хитрість не терплЮ
Й грішу, себе не впізнаЮ.
Душа відкрита не для всіх,
І це, напевно, також гріх,
Грішу думками, словом теж,
Моїм гріхам немає меж.
Все до ікон тихо молЮсь,
Як прокидаюся, стелЮсь,
Переді мною всі гріхи,
Благаю, Господи, прости!
Усіх у цю тяжку годину
Благаю, Господи, помилуй!
09.06.2025.
Ганна Зубко
