Я бачу біль в твоїх очах
Звучить в тобі вже тільки смуток
І присмак радості життя
У памʼяті твоїй забуто
Несеш ти силу у собі
Яка все більше поглинає
Бо тої сили не хотів
Тому вона тебе зжирає
І не життя, одна рутина
Ти ходиш, ходиш все кругом
І жити хочеться щасливо
А сам й не знаєш як воно
І сам з думками на одинці
Ти намагаєшся мовчать
Чим глибше ти їх заховаєш
Тим важче буде їх дістать
Таке життя
Така ось днина
Мовчи, ховай і поглинай
Якщо шукаєш в комусь силу
То силою ти вже є сам.<br>Марина Кравченко
