Прощання

Не знаю як і описати той біль,
Що серце розбива на друзки…
Той болючий стогін-крик, чи то виття
У матері в якої відібрали сенс життя –
Убили кляті нелюди її дитя…
Ті сльози розпачу, той відчай, каяття…
Слова молитви запеклися вже на устах
Тепер молити мати буде в Бога –
Здоров'я й миру для живих,
Та вічне спочивання всім,
Для кого вже скінчилася дорога
Хто вже стоїть на порозі в Бога…
09.09.2022 р<br>Брезіцька Ольга