Про «Татарів яких вивезли з Криму»

Чуєте? Потяга гудки, звуки дверей вагонів, і об балки колес тертя.
Крики людей яких везуть в забуття
Без згоди, надії повернутись назад
Забуті мрії, забиті як цвях.
Чуєте, скрипі та стуки колес та крики людей, які в вагонах вмирають
Від голоду та хвороб
Як би вони знали що на них чекало
Чекали на них холод голод та морок.
Зламані хребти, роками роботи
Людей яких родичі не памʼятають?
Чуєте потяга гудок? Хвороби та болі, про батьківщину думки, як би вони знали що змога повернення прийде через роки.<br>Степан Кузненко