Холодний фільтр для теплих слів,
Закриті двері для доброти.
Пекучу любов надією своєю
Знов розпалила в мені ти.
Я щиро радий нашому знайомству
І тим двом рокам, коли разом ми були.
Я кажу: «Пробач, кажу: не плач, знаю — не просто,
Зруйноване щастя заради чогось,
Заради недосяжної для мене мети».
Я прошу пробачення, не маючи надії
На порозуміння з твоєї сторони.
Це факт — егоїзмом своїм зруйнував твої мрії
І посадив насіння ненависті в твоїй крихкій душі.
Люблю тебе, навіть попри те, що я тобі гидок.
Люблю — і буду надалі складати про тебе вірші.<br>Степан Кузненко
