“`
Очі сповнені смутком,
Спіткають, жаліти, душу її.
Немає здібностей,
Щоб подивитись у майбутнє,
Про те, що нічого не допоможе.
Сенс зник, і ту калічену пташку покинули,
І я не знаю, вмерла вона чи ні,
Бо немаю здібностей,
Щоб подивитися у майбутнє…
Все залежало від очей, які переповнювались смутком,
Які спіткали жаліти її душу.
“`
<br>dedysenka
