Степами летить , берегами, птичка невеличка ,
а за нею майнує просторами лисичка сестричка ,
летить собі , – та крадеться ,
присяде , -вуркоче ,
одна зорі розглядає , інша – їсти хоче .
Та що ж тобі теє небо , риженька питає ,ти краще на землю поглянь , на збіжжя безкрає ,
В хмарах зірки застрягають , горять та мелькають , а в теплій земличці під листячком , сунички зростають ,
Від рання та до смеркання жердинку бадляю ,
з цеберочкой свіжих ягод птаху виглядаю
Від рання та до смеркання з жердинкою хожу,
З неба мою дивну птаху зову, кличу, прошу …
В хмари зорі відлітають ,
лисичці не спиться , де ж ти моя люба ,гарна , крилатая птиця
Степами летить , берегами, птичка невеличка ,
а за нею несеться тенетами лисичка сестричка.
<br>Сергій Лопан
