П'янким коханням віяло,
Як яблуні цвіли,
Про тебе лише мріяла,
Щасливі ми були.
Спішила на побачення,
Цвів у коханні сад,
Слова не мали значення,
Щасливий зорепад.
Зірки із неба падали,
Як яблуні цвіли,
Задумали бажання ми,
Щоб завжди разом були.
Ніхто зрозуміти не може нас,
На вулиці століття двадцять перше,
І нам не повернути вже той час,
Коли з тобою ми зустрілись вперше.
Давно пройшло кохання те,
Його тепер нема,
А у душі лишилася,
Спогадів юності весна.
12.05.2021.
Віра Дукач.<br>Віра Дукач
