Як я люблю дитячий сміх,
Що радісною усмішкою в серці відгукується!
І плед мій білосніжний, і спогади про кролика,
і ляльку – мотанку, що райдугою у долоні розливається.
Люблю заритися у сторінки книжок,
Що пахнуть фарбою із типографії.
І сотні – тисяч- мільйон тих образів й думок,
Що проявляються, коли в балансі та у тиші я.
26.12.25<br>Оксана Шакун
