Вийшла я на двір, така весна!
Начебто вже й скінчилась війна.
На городах люди гомонять,
А у полі трактори шумлять.
Сонце нашу землю обійма
І проміннями своїми зігріва.
Любо так і тихо навкруги,
Мабуть руки вже прибрали вороги
Лагідна, спокійна ніч була,
Виспатися навіть я змогла.
Але гинуть десь твої сини,
Двадцять другий день іде війни…
До опівдня радісно співала
Потім враз сирена заволала.
Всю красу весняну зіпсувала
І мені про горе нагадала.
Що щасливий той хто був ще зранку,
Може не дожити до світанку.
Вдень години швидко так спливають,
А вночі й хвилини застигають…
Хочеться вклонитися низенько,
Тому, хто боронить нашу неньку.
Дякуємо хлопці, вам, завзяті,
Сон оберігаєте дитяті !<br>Анна Стоєва
