Ранок війни

Як боляче і страшно прокидатись
Від звуку вибухів у себе за вікном,
Тримаючи в обіймах найцінніше,
що спить дитячим ще солодким сном…
Дитя іще не розуміє, що в світі є десь навіжений кат,
Який від вседозволеності геть дуріє
Воздай же, Господи, йому за все в стократ….
Можливо вже тоді його народ прокинутись зуміє?!
І вмиється кровавими сльозами цей Кремлівський гад….
За цю війну, за наші сльози й втрати ,
За тисячі обірваних життів,
За всіх хто не устиг ще так багато,
За тих, хто в небо вже злетів,
За тих, кого сплюндровано й убито,
І закатовано в підвалах ФСБ,
За наш народ, що у підвалах сидить
І вірить в світлу силу майбуття,
За тих дітей, що народитись ще не встигли
І не народиться уже ніколи через них…
За все Господь воздасть вам по-заслузі
Чекай, народ російський, воздасться за все катюзі…
Та лиш біда у тому, що цей кат
Щиро вважає, що він “не виноват”…
Солодко спить в імлі брехні і пропоганди
Поки його гвалтують по самі гланди…
А знаєте, що найдивніше в цій фігні?
Те що їм подобається жити в цім лайні…
Нічого не забудеться у Бога,
Й на ката вже чека його дорога…
Героїв же чека вічне життя,
Народ наш щиро вірить в майбуття…
У свято перемоги й миру
Воно вже недалеко десь в ефіру…
Чекаємо як зможуть наші діти
Так щиро перемозі порадіти,
І обійняти рідних всіх своїх,
І помолитися за всіх, хто недожив…
Хто передчасно вже пішов до Бога –
Молитися за те, щоб настав мир і перемога….
05.06.2022 р. Час 5.45