Розповідь Зачарованого

Серед ночі я чую шорох миші,
У повній тиші,
Але йду я далі по лісам та хащам,
І чую голос пугача та сонного півня.
У мене в голові складаються враження,
Що життя це ніби гра складного рівня.
Я запам'ятав її обличчя,
І чудово розумію,
Що вона відкриває,
Щоночі портал у потойбіччя.
Купа дзеркал та безліч,
Дивних символів і знаків,
І серед дивної цієї ночі,
Сяйво місяця до ранку закрили,
Хмари дрімучі.
У моїх словах було б більше деталей,
Але вже усім зрозуміло,
Чиї очі мене приворожили,
Та з ким до свого скону,
Моя душа залишилась,
Щоночі ворожити…<br>Алексєєв Віктор