Куплю квитка додому я.
І заблукаю в рідних я степах.
Босоніж по галявині зеленій
я пройдусь.
І мило сонцю посміхнусь.
Десь там в гаї соловей защебече,
десь жаби там заквакають в болоті.
До рідної хатини я прийду,
тихенько на лавочці посиджу.
І відчую аромат батьківської хатини.
Почую рідні голоси і відчую
аромат, що завжди пахне пирогами.
Лірика життя
Рідні голоси.
Автор:
Вікторія Соловйова
Поділитись
