Самотність

У вікнах дому твого
Світла не видно давно
Якби ж хто знав
Скільки відвертих зізнань
Обіцянок, пробачень…
Чули стіни твоєї кімнати
Самотність ховаєш під шкіру
Забуваєш своє ім'я
Ніжність скриваєш під обладунки
і списки звитяг
Живеш у світі кривих дзеркал
Живеш..
А відлуння- лиш голос твій
Якби ж то хто нагадав
Що спрагу в людині
не втамуєш словами
не заглушиш ехом своїм…<br>Тетяна