Народився в травичці зеленій
Молоденький Жучок – Світлячок.
З виду він був не зовсім гарненький.
Та в душі жук той був добрячок.
Тільки сонечко сяде за обрій,
Він ліхтарика ввімкне свого.
Подорожньому шлях він освіте.
Добрим словом згадають його.
Піднімається зграйка весела
І сіда на дерева, кущі.
І здається, що зоряне небо
Впало зверху в долоні Землі.
І усе навкруги завмирає
Від краси непримітних жуків.
Так буває, що зовні ти сірий,
Та яскравий і добрий в душі!<br>Шпак Тетяна
