Народились удвох —
Одна із добром,
Інша — з лихом в очах,
У погляді — страх.
Дві душі, мов світло й тінь,
Один розум на двох.
Та щира розмова вечірня
Перевернула їх світ.
Зійшлися вони.
Пітьма торкнулась світла,
Світло почуло жаль.
І душі злились воєдино —
Ці зміни — не печаль.
Бо сестра — не по крові,
А по коханню й душі.
Хоч різні — єдиний світ створили
Світ, що пройде крізь морок і сни<br>Вероніка
