ДОДАТИ ВІРШ
АБО
Опублікувати книгу

  Лірика життя    СИВИНА

СИВИНА

Яскраве сонце світить в очі,
Зірвався погляд, полетів
З швидкою легкістю, охоче
До неба синього, птахів.

А вітер звивсь над головою,
Крутивсь, увагу привертав,
Залюбувався сивиною,
Скоріше, колір дратував.

Єдине, чим не переймаюсь,
То ж не ховаю сивину,
Буду відвертою, зізнаюсь —
Її ще змолоду люблю.

21.06.2024.

Автор: Ганна Зубко
🎧 Слухати аудіоверсію вірша (AI)
(Рекомендуємо тестувати різні варіанти для кращого ефекту)
Поділитись

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]
[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]