Я прокидаюсь — «героїня дня»,
без жодних ран, без тиску і без драми.
Шепоче тіло: «Чи жива ще я?»
а я йому: «Не задавай програму».
П’ю воду із святого джерела,
(щоправда, чіпси поруч десь у тіні).
Мій фітнес-день — дорога від стола
до холодильника і в дисципліні.
Щодня я «бігаю» лише в думках,
Рахую кроки, зроблені у мріях.
Смартфон говорить: «Молодець! Ах! Ах!»
А я міркую: «Буде сенс у діях?»
Сьогодні начебто стабільна я,
жену від себе геть я нездоров’я.
А завтра я почну нове життя…
Чи знову симуляцію здоров’я?
13 квітня 2026 р.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
