сніг, сигарети, собаки

знаєш, твої очі здалеку й вперше
здались мені карими.
я дивлюся у них і серце моє
бере мука,
у тебе в дотиках відчувається трепетність й туга.
в моїх руках ти вже ніби потанув, але відчуваю, що щось ще тримає.
терпіння й наснаги до втрати часу немаю,
але тебе чомусь чекала й чекаю.
мені важко сприйняти, що можуть кохати.
прийняти турботу — перестрибнути гору.
мою дурну голову важко прийняти, важко заспокоїти й відпускати.
не вірю більше у слова, у клятви, надії.
навіть в дії не вірю, не бачу причини.
а твої в мене викликають довіру,
хоч лячно й тривожно,
з дитячою втомою.
купа бенеків, що викурена осінню,
й ті мої сльози посеред ночі,
підсвідомі спроби себе боронити —
і я знову, спочатку, вчуся любити.
<br>стрингер