Січень сходить, сяють сірі сни,
Серед сосен спокій, скрип струни.
Сонце славить синє скупе світло,
Сизий схід скидає срібне сито.
Снігурі співають, сойки сиплий сміх,
Сніжить сріблом сонний, світлий сніг.
Спогад серця стиха спочиває,
Сказані старі слова стихають.
Слідом стежка стелиться самотня,
Сніжиця сніжинки сипле сотні.
Світ сонливий, світанкові сни
Сяють сивим сріблом самоти.
13.09.2024р
ID: 1022137
© Алла Савченко (Svetoviya)<br>Svetoviya (Алла Савченко)
