Сонце поглянуло з-за хмар,
Й сховалось — холоду злякалось,
Який із вітром де літа́в —
Там усе інеєм вкривалось.
Й опале листя все у нім,
Не тільки ночі — й дня добрався,
Ще вчора сяяв, мов горів, —
Сьогодні клен вже осипа́вся.
Десь зрідка пташка пролетить,
Що на тепло ще сподівалась,
В даль клин журавликів спішить,
Не бачить сонце — заховалось.
23.09.2026.
Ганна Зубко
