Сходить місяць над зорею —
Сріблом сяє небокрай,
Тихо ніч землю зігріє,
Сон лягає, мов туман.
Зорі блискають здалека,
Наче іскри у пітьмі,
І пливе думок лелека
По нічній, ясній ріці.
Там, де тиша край дороги,
Де дрімає старий гай,
Забуваються тривоги,
Серце шепче: пам’ятай.
Сходить місяць — світлі мрії
Оживають знов і знов,
Під зорями, в тихій дії,
Нас єднає лиш любов.<br>Павелик Аліна
