Комусь не важко сидячи в окопі
Твій спокій берегти – лиш мати б зброю,
Комусь так важко сидячи в Європі
З російськой мови перейти. Не здасться він без бою.
І ніби поруч ми, і ніби в різних ми світах.
Комусь за тебе воювати і не лінь.
Життя за тебе віддає і йде в кращих літах,
А ти російську мову передаш у спадок поколінь.
Відбиті від реальності, історії не знаєм,
Колишніх вбивць ми називаєм друзями,
Яку ж коротку, дідько, памʼять маєм,
Яку ж любов ми маєм до корупції.
Хтось йде в останню путь під крила ночі,
А комусь байдуже куди іде війна.
Задумайся як дітям глянеш в очі
З російськой мовой на вустах.<br>Баланов Артур
