Спогад.

Твої поцілунки мов мед,
такі ж солодкі і смачні.
Твої обійми, як пекуче сонце,
зігрівають мене.
Захищають –
мов поранену лелеку.
Твій шепіт –
полонить сердце моє.
Твій голос ,тече рікою по моїх венах.
Твій погляд рятує мене.
І тільки реальність гіркою
правдою озветься.
Лиш спогад в пам'ятій моїй
радісно оживе.