СТАРІСТЬ

Життя без клопотів, без змін,
Без мрій та сліз, без сміху,
Блукає погляд поміж стін,
Шукає якусь втіху.

Вкотре на фото зупинивсь,
Згори годинник зирка,
Очі шпалерами пройшлись
Й вернулись до одвірка.

Обійми втоми тиснуть скрізь,
То ж суму не прогнати,
І в день, і в ніч вже біль уліз,
Не дає жити, спати.

15.07.2025.
Ганна Зубко