Стіна замість тебе

Літо пройшло, а немає що згадати?
А скільки варіантів я тобі пропонувала?
Я ж просила — лиш навчися тримати,
Та тобі знову було цього мало.
То скажи: ти щасливий тепер без мене?
Там, де мовчання — твоя найміцніша стіна?..
Я забула смак днів, бо були лише сцени —
А життя… ти ж не помітив, як я з нього пішла.<br>Анастасія Бондарєва