Сумний день

цілий день преривчить дощ.
Хмари зійшлися над небом.
Хмарні, сумні, не душні.
Дощ на крапах мокрі дороги.
Сумні діти по хатах.
В цій темряві часу золоті листки опадають на дорогу, вже не золоті.
Річка знову змінила русло.
Вже два дні дощ тече без зупинки.
Чому в таку хвилинку стою на зупинці, коли щось в теплій хаті з якої ніжно йде дим?
Куртка вже промокла, але вода все біжить. Останній лист падає з дерева.
Закінчився так мій любий листопад.<br>Дьоміч Володимир