ТАК НІХТО НЕ КОХАВ

Кохати так, щоб в заздрість ночі...
Щоб ранками шарілася зоря...
Щоб від блаженства закривались очі...
І хвилі в тілі, вищі за моря...

Кохати до виснаження пустелі...
До Маріанської води глибин...
До необачності розбитися об скелі,
Розпавшись на молекули частин...

Кохати, щоб як вірусом по тілу,
Щоб ліків не шукаючи — згорати...
Кохати до останнього прицілу,
Щоб в іншім світі мить цю пам’ятати...
❤️❤️❤️
Барчук Р