Так судилося вербі,
Що життя усеньке
По коліна у воді
На ставку маленькім.
Котики свої вона
Гарненькі пухнасті
Тоді, як прийде весна
Гуляти пускає.
В літню пору всім вона –
Затінок від сонця,
Від дощу теж заслоня,
Наче парасоля.
Восени жовтавий лист
На воду пускає
І цікавії казки
Всім розповідає.
Взимку прихистком бува
Птахам та комашкам.
А як знов прийде весна –
Зеленіє й пахне.
2018 р.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
