Дванадцята ночі.
З темноти дивляться
Зелені блаженні очі.
Чує він твій страх,
На порозі розтелений прах.
Місяць білим кольором світить-
Сущності точную ціль саме мітить.
Кімната наповнена тьмою,
Бентежной, напрягаючой тишиною.
Твої руки жахливо трясуться,
Темні тіні по стінам несуться.
Легкий вітер штори колихає,
Троянда в вазі висихає.
Чорні трухлі руки тянуться до тебе
Кігтями підлогу сильно шкребе.
Чуєш? Двері відкиваються..
Штори від вітру розвиваються.
Із темноти відділилась фігура,
Висока, бліднолиця і похмура.
Очами в твоє тіло проникає
Тим самим твій крик викликає.
Скоро ти затихнеш навіки,
Прикриєш свої віки.
А темна фігура розтане
Як тільки світанок настане.
(08.08.23) #3<br>Тетяна Арканум
Новинки
Твої маленькі кошмари
Автор:
Тетяна Арканум
Поділитись
